Рік 2019 добігає кінця. Настрій уже різдвяний, новорічний. У торгових центрах оксамитово співає Сінатра й товчуться черги за подарунками. Приємні клопоти, банальні побажання… Поспішаємо святкувати.
Та озирніться. Нічого не забули у старому році? Подумайте. Згадайте, пише Новинарня.
Тут – хюґе і дзвін келихів. А там – насправді зовсім недалеко від нас – війна. Наша війна. Війна за нас. Війна, що забирає свою криваву данину щодня або майже щодня. Незважаючи на зміну влади, на “нормандські” саміти, розведення й фальшиві перемир’я.
Подивіться на цей колаж з облич. Вражає? Вражає.
Їх 110 – полеглих у 2019 році внаслідок бойових дій (станом на 23 грудня; йдеться про підтверджені бойові втрати всіх силових підрозділів у зоні АТО/ООС і смерті від бойових поранень).
Ще одна “небесна сотня” наших захисників пішла за цей рік на небо і дивиться звідти на нас.
“За добу – стільки-то обстрілів, стільки-то поранених і загиблих…” – ці слова зі штабних зведень для багатьох обивателів уже давно стали “білим шумом”. Багато хто їх просто не чує. Не хоче чути…
Але подивіться на колаж з облич загиблих воїнів за останні 12 місяців. Подивіться в лице кожного героя. Пробіжіться рядками їхніх біографій.
Це були найкращі люди країни. Хоча б тому, що вони загинули за цю країну. За те, щоб вона жила і в 2020 році.
Солдати, сержанти, офіцери. Піхотинці, десантники, матроси, медики, добровольці, спецпризначенці. І майже діти, і ті, хто їм у діди годиться. Від стрільця й сапера – до елітного розвідника й комбрига.
107 ЧОЛОВІКІВ І ТРИ ЖІНКИ.
Вони – не “білий шум”. Це справжні люди, люди великої душі. Їхній подвиг не буде марним, якщо ми їх пам’ятатимемо.
Коментарі закриті.